"Ми вже під грузинськими берегами! Скоро має з'явитися земля на обрії. Похід був спокійний, погода — супер. Зранку — туман, як молоко. Почалися субтропіки. До наступного зв'язку".


Такий SMS надіслав з борту козацької чайки "Спас" отаман морської виправи Роман Рось 24 травня о 8 годині 46 хвилин 37 секунд.
Наступний зв'язок відбувся через п'ять днів. Вранці 29 травня, за кілька годин перед відплиттям з Батумі, отаман чайки детальніше розповів про козацький візит до Грузії.


Збудована минулого року друга поновлена чайка (у березні 2006 вона відвідала порт Франківськ) перезимувала у кримській Балаклаві, дочікуючись справжнього моря. Весною виникла ідея Грузії. По-перше, Чорне море — наше море. По-друге, Грузія завжди була симпатична козакам. Вона якась дуже українська. Вона гостинна, співоча, там теж є чача і вино. А головне, що грузини, як мало хто з наших морських сусідів, уміють шанувати традицію, свою і чужу. Ще й День незалежності у них 26 травня. Тож коли екіпаж чайки оголосив у Києві про бажання привітати Грузію безпосередньо, грузинські дипломати зробили все можливе, щоби диво сталося.



З Балаклави чайку "Спас" відпроваджували з почестями — командувач українських військово-морських сил, генеральний консул Грузії в Україні, церква, преса, телевізія, публіка.


Дійшовши до Ялти, козаки зрозуміли, наскільки теперішній світ відрізняється від тих часів, коли чайки плавали, куди могли і хотіли. Виникли певні непорозуміння з українською митною службою. Через якісь помилки у паперах митниці львівської чайку не випускали з Ялти. Втрутився грузинський консул, який поговорив з якимось найголовнішим українським митником у Києві. Той дав розпорядження до Львова, щоби негайно все поправити. Врешті дозвіл було отримано, але українські чиновники надовго запам'ятають чайку — через неї їхній робочий день був продовжений на цілу годину.


Сталося. 21 травня "Спас" все ж вирушив із Ялти. Маршрут був вибраний найкоротший. Не вздовж берегової лінії, а навпростець через море, від Ялти просто до Батумі. Перехід маленький дерев'яний кораблик витримав бездоганно. Чайка плила дуже легко. Хоча весь час дув прямий зустрічний вітер, вітрильник зумів переплисти море всього за три дні, на два дні швидше, ніж планувалося. І весь цей час чайку супроводжували дельфіни, які плили за п'ятдесят сантиметрів від низько посадженого борту. Морська воля і досконалість корабля не перешкоджали, однак, бачити, яким брудним є синє Чорне море. У ньому плавають тони всілякого очевидного побутового сміття (на шляху чайки траплялися навіть двері від холодильників). Небайдужі моряки документували все це на відео і мають намір принаймні повісити такі сумні кадри на своєму сайті.


Вже 24 травня чайку зустрічали у Батумі. "Спас" привіз із собою бочку стародавньої козацької медовухи і рисунки київських школярів на тему "Якою я уявляю собі Грузію". Далі було святко. Частування і співи, куліш і залпи з гармати... На чайці плавали мер Батумі і мери-гості (один вірменський мер під час прогулянки раптом роздягнувся і скочив у море. Його вже рятували спеціальні служби).


26 травня, в День незалежності, отаман і капітан чайки вбралися у козацькі строї і пішли на урочисте відкриття нового аеропорту у Батумі. Там вони поговорили по-українськи з президентом Саакашвілі.
І знову пісні, портове братство, частування, гості. Грузинські діти передали чайкою свої малюнки, в яких уявляли собі, якою є Україна. Десять бочок подарованого грузинського вина відправлять до Києва літаком, бо чаєчка ніяк не розрахована на перевезення навіть такого цінного вантажу.


29 травня вранці екіпаж закінчував оформлювати виїзні документи у порту Батумі. Там разом їли українське сало і грузинські помідори, запиваючи українською горілкою (на березі ще можна). Вдень вийшли в море, додому. 4 червня чайка "Спас" попливе з Криму догори Дніпром, далі дивуючи всіх своєю незабутою козацькістю. А 12 червня вона вже стоятиме біля Труханівського острова у Києві, де буде концерт ("Перкалаба", "ВВ", "Мандри"...) і бочки грузинського вина.
Найказковіше те, каже отаман Рось, що все вигадане збувається дуже просто. Вимріяний похід до Грузії вдався і він був прекрасним. А "Спас" виявився настільки добрим корабликом, що вже не залишилося жодних сумнівів — восени ним можна легко вирушати через Атлантику до берегів Америки. То наше море.





Джерело:
Телерадіокомпанія ВЕЖА