Наш жур­нал продолжает знакомить читателей с лагерным движением. После американских детских лагерей мы решили обратить свой взор на родные пенаты.

А именно на пластунов. Тем более что Пласт - самая большая и авторитетная детско-юношеская организация в Украине. В мае этого года пластуны праздновали 95-летний юбилей! А так как этот выпуск "Артека" посвящен морю, для нашего рассказа мы выбрали лагерь с "морской" специализацией. А поведать о нем согласился пластун и артековец Роман Ковальчук.

Морські пісні відомі у цілому світі під назвою „шанти”, „шантіс” (від фр. слова „chanter” – співати, „chanson” – пісня, англ. варіант написання – „shanty”), дуже популярні серед моряків і простих людей, яким подобається море, човен, вітрило і хороша компанія друзів. Набувають поширення з 15ст., коли морські подорожі перетворились з одно-двох тижневих переходів між портами у багатомісячні походи з подекуди невідомою точкою прибуття. Найбільш відомі пісні датуються 19-тим, рідше 18-тим століттям.

Пісня на човні допомагала підтримувати потрібний ритм, коли моряки веслували або піднімали якір, тоді коли було потрібно прикласти силу в потрібний момент (наприклад, при піднятті вітрила) використовувались короткі одно-двокуплетні пісні-вигуки. На військових човнах пісні піднімали бойовий дух перед битвою. Після важкої роботи, якої ніколи не бракувало, довгими вечорами моряки розважали себе...

Як Чорноморці провели вечір 31 жовтня... - запаленням свічок, вшануванням памяті та покладанням квітів до могил пластунів.
Зібрались біля десь кілька хвилин по сьомій біля брами Личаківського кладовища.
Маршрут був наступним:

- Сітницький Юрій, ЧМ, число 52, поле 70
- Сітницький Богдан, ЧМ, число 53, поле 71
- Коритко Марта, ЧХ
- Долинський Лев, ЧМ, число 5, поле 22, основоположник куреня "Чорноморці"
- Сенів Іван, ЧМ, число 1, поле 34, основоположник куреня "Чорноморці"
- Котович Зенон, ЧМ, число 73а, поле 6
- Кивелюк Богдан, ЧМ, число 46, поле 85
- Шухевич Юрій, ЧМ, число 19, поле 64
- Степанів Олена, поле 64
- Франко Петро, основоположник Пласту

Зустріли правоохоронців, готів та кілька шумних компаній, що хуліганили... Браму кладовища залишили кілька хвилин по десятій.
Спробую знайти час та розмістити історичну довідку про тих осіб, які описані вище.

Отож...
Ми повернулись живі, здорові і задоволені :)
Ми це - Гаврилишин Т., Галушка О., Гарбузюк С., Долик В., О. Осадця, Пирч А., Садовий П., Яцик М.
Маршрут пролягав від села Гнівань до села Джулинка. Детальний опис пригод буде згодом, а от фотографії спробую повісити ще сьогодні десь після 22.00.

Було дійсно дуже кльово!
Так шо чекаємо від Петра допису, від Оленки логу, а від МКК посвідок :)

Відбулась чергова мандрівка вітрильниками SEN2 і Victor Великими Мазурськими озерами, що в Польщі. Учасниками були Ігор та Маряна Трегуб, Марко та Оля Чуквінські, а також наші друзі Надєжда, Хім, Сашко та Ксеня. При гарній погоді та свіжому вітрі отримали масу задоволення та добре повправлялись у вітрильних вмілостях.

Закликаємо молоде покоління а також усіх бажаючих приєднуватись наступні рази - а вони будуть!

У ці вихідні(22-23.09.07), члени куреня “Чорноморці” спільно з спортсменами із клубу ”Аргонавт-Манівці” провели тренувальний виїзд. Тренування проводились на порогах річки Дністер, поблизу м. Старий-Самбір, Львівської області.

Погода і рівень води були як ніколи сприятливими для відпрацювання техніки на каяках. Нижче додані фотки (які нажаль невзмозі передати й сотої частини відчуттів і вражень, яких ми отримали =)

"Ми вже під грузинськими берегами! Скоро має з'явитися земля на обрії. Похід був спокійний, погода — супер. Зранку — туман, як молоко. Почалися субтропіки. До наступного зв'язку".


Такий SMS надіслав з борту козацької чайки "Спас" отаман морської виправи Роман Рось 24 травня о 8 годині 46 хвилин 37 секунд.
Наступний зв'язок відбувся через п'ять днів. Вранці 29 травня, за кілька годин перед відплиттям з Батумі, отаман чайки детальніше розповів про козацький візит до Грузії.


Збудована минулого року друга поновлена чайка (у березні 2006 вона відвідала порт Франківськ) перезимувала у кримській Балаклаві, дочікуючись справжнього моря. Весною виникла ідея Грузії. По-перше, Чорне море — наше море. По-друге, Грузія завжди була симпатична козакам. Вона якась дуже українська. Вона гостинна, співоча, там теж є чача і вино. А головне, що грузини, як мало хто з наших морських сусідів, уміють шанувати традицію, свою і чужу. Ще й День незалежності у них 26 травня. Тож коли екіпаж чайки оголосив у Києві про бажання привітати Грузію безпосередньо, грузинські дипломати зробили все можливе, щоби диво сталося.