Володимир КАШИЦЬКИЙ
22. III. 1913 - † 17. X. 2001

Пластун куреня ч. 6 ім. Івана Богуна при гімназії у Перемишлі, член ОУН. Політв'язень. Інвалід Другої світової війни. Підприємець, меценат.

Народився у селі Підбуковина, неподалік м. Перемишля, у багатодітній селянській сім'ї. Після закінчення сільської школи переїхав до Перемишля, склав іспити гімназійних класів, освоїв фах слюсаря. Там вступив до Пласту, активною виховницею якого була Цьопа Паліїв; її він з любов'ю називав другою мамою.

З вибухом війни Володимира призивають артилеристом до польської армії, а після її знищення німця¬ми він повністю віддається праці в ОУН, виконує відповідальні доручення, буває у Львові. Під час одного з переходів кордону у районі Перемишля потрапляє до рук НКВД. На щастя, встигає знищити документи. Пізніше у колі сеньйорів Пласту Львова з гумором згадував, як «вивчав географію комуністичного раю» через Бриґідки у Львові, тюрми Одеси, Харкова, Куйбишева, Архангельська, Воркути, Інти, Печори та Абезя. Рятується від табірних ґрат вступом до дивізії ім. Костюшка, яку послали на захід проти німців. Під Варшавою восени 1944 р. його важко поранено вибухом. Проведені операції дарують йому життя, але без рук.

По-пластовому загартована душа перемагає розпач. Друг Володимир не залишається в інтернаті для інвалідів. Він працює самостійно, створює свою фірму і невдовзі стає визначним та багатим підприємцем, вельми шанованою людиною у Щеціні (Польща). Але Україна притягає його сильніше, і зі здобуттям незалежности Володимир Кашицький переїжджає до Львова. Долаючи труднощі, розвиває своє підприємництво, стає одним з найбільших українських меценатів, реалізуючи своє кредо: «Заробляю, щоб давати». Володимир Кашицький фінансував різні культурні заходи по всій Україні; видав понад 30 книг; подарував для школи бандуристів будинок у м. Ірпені під Києвом. Відновив історичну правду про першодрукаря Івана Федоровича, про героя Віденської облоги 1683 р. Юрія Кульчицького (запорожця родом з с. Кульчиць); підтримував матеріально безліч потребуючих. Став почесним громадянином м. Львова, лауреатом Республіканської премії меценатів. У 1993 р. поновив своє членство у Пласті як сеньйор.
Як зразковий пластун отримав 1998 р. орден св. Юрія у сріблі.

Див.: ГЛ

Інформація опублікована в книзі ‘‘Вічна Ватра на Личакові’’, 2007 р.
Фото опубліковане в журналі "Пластовий шлях" ч. 4 (128) 2001 р. (разом з некрологом), надане Осередком Праці УПС станиці Львів.