Христос Хрещається!!!

Цего року як ніколи раніше Ми відчули, що значить СИЛА ТРАДИЦІЇ, мова йде не тіки про традицію яку будемо обговорювати нині, але взагалі поняття народних чи яких інших товариських чи сімейних традицій. Як виявилось по відчуттях, які отримали Ми святкуючи Йорданські Свята, живучи в якихось хороших традіціях вони дають багато Сили, звісно не тіки фізичної. Пишу про то відчуття з великим здивуванням не тому, що раніше його не відчував, але тіки після останньої події, слова прийшли в голову і не можливо про це не написати...




Цього року Свято Водохреща застало мого старшого брата (ст. пл. скоба Богдана Садового), мене (ст. пл. скоба гребця Петра Садового) і професора Сильвестра Поровського (засновника і багаторічного директора Інституту Високих Тисків в Варшаві) на теренах сусідньої країни Польщі неподалік від Варшави в селі Целєстинув. Все як завжди починалось безневинно, планючи свій час, пригадалось, що за традицією останніх шести років на Велике Йорданське Водосвяття ходили на стави, що не подалік села Дуброва на Україні пірнати в освячену крижану воду... Всі звичайно знають, що вода в цей час, є цілюща і живуща у всіх водоймах і скупаючись чи випивши ЇЇ будеш здоровий на цілий рік (про надзвичайні властивості йорданської води більшість читачів напевно знає, а тим хто ні, раджу цим поцікавитись). Це свято є надзвичайно важливим для християнства, бо вперше Бог засвідчив перед всіма, що Ісус є Його Сином і нашим Богом, а також об’явилась Свята Трійця. Тому і називаємо це свято Богоявленням. Єдиний Бог об’явився нам в Тройці, щоб сказати, що посилає до нас Сина Свого, через якого матимемо життя вічне. Ввійшовши до вод Йордану, Ісус очистив їх і дав нам дар користати з можливості очиститись. Саме купання є лише зовнішнім виявом нашого прагнення до зближення з Творцем. Важливим в цей момент є очищення серця через покаяння, прощення, перепрошення і приготування нашого серця до прийняття Святого Духа. Для кожного з українців (думаю це стосується і багатох інших народів) свято це повязане, не тіки з купанням і очищенням, але з якимись глибокими внутрішними переживаннями і намаганнями зрозуміти шлях Ісуса Христа на землі, а розуміючи Христа ми також вчимося розуміти слова Божої Мудрости і Любови до людей...

Зранку ми пішли до місцевого костелу, а після Літургії дружньою бандою в трьох рушили до мети. Єдиною водоймою було лісове зеро, а точніше, маленьке повністю протічне озерце Стшемпкі, яке утворилось з річки Ягодягка, яка втікає з одного кінця і увторює його, а з протилжної сторони витікає дальше річечкою, на якому все і відбулось. Зібрали інструмент і зайнялись вирубуваням ополонки, то сказано звичайно з перебільшеням, бо ополонку вирубав Богдан і допомагав проф. Поровський. Як ополонка була готова виявилось пару, якщо так можна сказати проблем, які вдалось владнати, а головне ми знайшли оператора, сусідського хлопчину Шимона, який також виявився скаутом (якщо точніше харцером). Звичайно він перепитав нас, коли ми зголосили йому свою проблему – «Чи то є добра ідея отак купатись???», на що ми впевнено відповіли так, і він люб’язно зголосився нам допомогти.

Почалось дійство: Богдан прочитав слова з Біблії, ми перехрестились, і кожен почерзі отримав свою порцію здоровя і радості. Якраз в той момент ми відчули якусь незрозумілу силу... Компанія в нас була українсько-польська: хтось відчув силу в тому, що не зважаючи на обставини, які виглядали не найсприятливіше, ми захотіли це зробити і зробили, а хто спробував вперше просто був радісний і задоволений, а наш «сусід-оператор», щиро подякував за те, що міг спостерігати таке дійство і твердо сказав – «Я хочу до вас в команду наступного року», ці слова прозвучали хорошим підтвердженням для нас, що ми на правильному шляху.




По дорозі до дому ми будували плани – як на наступний рік запросимо українську громаду в Польщі і також поляків, щоб приєднались до нас і ми разом в більшому дружньому, а головне інтернаціональному товаристві продовжували жити в цій хорошій традиції. Не знаю як купання виглядало зі сторони, але наш новий друг «оператор» запитав нас – «Чи ваша віра вас зобовязує до такого купання???». Було звісно більше радості ніж вдалось передати цим сухим текстом, але саме такі події дають Нам можливість зрозуміти СИЛУ ТРАДИЦІЙ!!!

також пропонується до перегляду хороше відео на YouTube
автор: ст.пл. скоб гребець Петро Садовий
головний редактор: ст.пл. скоб Богдан Садовий