510 років тому, у квітні 1492 року, запорізькі козаки здобули першу зафіксовану в історичних документах перемогу над турецьким військово-морським судном у Чорному морі, звільнивши українців, проданих у рабство. Традиційно перша військово-морська перемога вважається днем народження флоту.

Козацькі чайки на Чорному морі

У квітні 1492 року запорізькі козаки атакували турецьку військово-морську галеру під Тягинею і визволили українців, захоплених у полон і проданих у рабство. Як писав професор Михайло Грушевський, це була перша в історії офіційна згадка про дії козаків на морі й офіційна згадка про запорожців узагалі. За морською традицією, заведеною на всіх флотах держав світового співтовариства, якщо немає конкретної дати підписання конкретного документа про створення національних військово-морських сил, то «днем флоту» вважається дата його першої перемоги.

Інформація про першу перемогу запорожців прийшла манівцями, через скаргу з боку потерпілої сторони — татарського хана Менглі-Гірея, що правив Кримом із 1466-го по 1515 рік, — великому князю Литовсько-Руського (Українського) князівства Олександру, молодшому сину покійного польського короля Яна-Казимира. Сам лист хана поки що не знайдено, однак для того, щоб факт бою під Тягинею було історично встановлено, достатньо знайденої відповіді великого князя Олександра на ханську скаргу.

ІДЕОЛОГІЯ. Закладені Дротом ідейні основи Пласту (Пластова Присяга, Три Головні Обов'язки, Пластовий Закон, пластовий герб - лілея з тризубом, пластове гасло і пластовий гимн) - це ті наші скарби, які є незмінні. Це не тільки мій особистий погляд, але вислідна постанова Пластового Конгресу Другого. Тому не може бути мови, на приклад, про заміну Пластової Присяги якоюсь "обіцянкою, однаковою для всіх скавтських організацій України" чи про заміну пластової лілейки інакшим скавтським символом.
На ЮМПЗ-07 пропаговано скарби пластового наплечника: "бути корисним собі, сім'ї та суспільству". А Три Головні Обов'язки відкинено набік! Значить, вони вже непотрібні? Наведена формула - це сьогоднішнє ставлення справи міжнародним скавтінґом. Чи ми мусимо те мавпувати? Прошу звернути увагу: на першому місці ставиться себе! А де ж альтруїзм? Добре діло? Поміч ближньому? Самопосвята задля добра других? Ні Бога, ні Батьківщини більше немає?
Дехто ввважає, що не потрібна в Законі точка про карність (слухняність), бо вона вже є в Трьох Головних Обов'язках. А я гадаю, що Дрот якраз рішив подвійно наголосити ту прикмету, якої брак у характері українців спричинив нам стільки лиха. І мені зовсім не заважає, що про те говориться двічі. Може треба би говорити більше разів? Не робімо себе мудрішими від Дрота!
В одному краю популяризують так звану "неофіційну 15-ту точку Закону": Пластун толерантний. Подумаймо - куди ж нас та толерантність доведе? Значить, кожний може робити те, що сам хоче і ми будемо те толерувати? Тоді непотрібно ні Присяги, ні Закону, ні ніяких інших правил життя. І ще: Будемо схвалювати поневолення України? Бо ж маємо бути толерантні супроти москалів!? Самовиховання - праця над собою: не всім достатньо зрозуміла її потреба. А зокрема тим, які прийшли до Пласту в зрілому віці й не мали можливости пройти школу виховних уладів: УПН-УПЮ-УСП. І так: трапляються в Україні одиниці, які не зуміли вирости понад рівень свого радянського виховання...

Наш жур­нал продолжает знакомить читателей с лагерным движением. После американских детских лагерей мы решили обратить свой взор на родные пенаты.

А именно на пластунов. Тем более что Пласт - самая большая и авторитетная детско-юношеская организация в Украине. В мае этого года пластуны праздновали 95-летний юбилей! А так как этот выпуск "Артека" посвящен морю, для нашего рассказа мы выбрали лагерь с "морской" специализацией. А поведать о нем согласился пластун и артековец Роман Ковальчук.

"Ми вже під грузинськими берегами! Скоро має з'явитися земля на обрії. Похід був спокійний, погода — супер. Зранку — туман, як молоко. Почалися субтропіки. До наступного зв'язку".


Такий SMS надіслав з борту козацької чайки "Спас" отаман морської виправи Роман Рось 24 травня о 8 годині 46 хвилин 37 секунд.
Наступний зв'язок відбувся через п'ять днів. Вранці 29 травня, за кілька годин перед відплиттям з Батумі, отаман чайки детальніше розповів про козацький візит до Грузії.


Збудована минулого року друга поновлена чайка (у березні 2006 вона відвідала порт Франківськ) перезимувала у кримській Балаклаві, дочікуючись справжнього моря. Весною виникла ідея Грузії. По-перше, Чорне море — наше море. По-друге, Грузія завжди була симпатична козакам. Вона якась дуже українська. Вона гостинна, співоча, там теж є чача і вино. А головне, що грузини, як мало хто з наших морських сусідів, уміють шанувати традицію, свою і чужу. Ще й День незалежності у них 26 травня. Тож коли екіпаж чайки оголосив у Києві про бажання привітати Грузію безпосередньо, грузинські дипломати зробили все можливе, щоби диво сталося.