Єдина Країна! Единая Страна!
закрити

Хто ми є

Пластовий курінь «Чорноморці»
«Чорноморці», як курінь старших пластунів був організований 1926 році. Патроном куреня є Святий Миколай чудотворець, покровитель всіх мореплавців.
Головною діяльністю «Чорноморців» в Україні є організація і проведення крайових, окружних й станичних таборів, вишколів та акцій. Більшість членів куреня є інструкторами з практичного мореплавства та водного мандрівництва.
Детальніше...
Пластовий курінь «Чорноморські хвилі»
16 Курінь УСП "Чорноморські хвилі".
41-ий курінь УПС "Чорноморські хвилі".
Детальніше...


Про нас

Чорноморці в інтернеті

Офіційна курінна сторінка Чорноморців
Перейти...

Дописи і звіти

Читати дописи і звіти з наших таборів і акцій
Перейти...

Додати новину

Учасники можуть додавати новини на сторінку
Перейти...

Про ПЛАСТ

Дізнатись більше про ПЛАСТ і скаутинг в Україні
Перейти...


Опитник

Ваш улюблений засіб пересування

Катамаран
Байдарка
Каяк
Віндсерф
Яхта
Ласти+Маска

Повідомлення

Останні коментарі

Від SMAUH в новині:
95 річниця підняття українського прапора на флоті
Від prosto Ljybcja в новині:
4.8.3. Вишкільний Курс Провідників Морського Пластування (ВКПМП).
Від Jack Sparrow в новині:
Куреню «Чорноморці» вручили морський кортик військово-морських сил ЗС України
Від prosto Ljybcja в новині:
5 березня 1950 р..
Від Emerytura в новині:
Свято Святого Миколая
Від adramelech в новині:
Куреню «Чорноморці» вручили морський кортик військово-морських сил ЗС України
Від SMAUH в новині:
Куреню «Чорноморці» вручили морський кортик військово-морських сил ЗС України
Від compo в новині:
ПРО100ЛІТО 2013: ніщо нам лихо, ні пригоди…
Від compo в новині:
Історія віндсерфінгу від початку - до наших днів
Від SMAUH в новині:
Їх звали Чорні Шлики
Від SMAUH в новині:
СКР-112. Як це було.
Від SMAUH в новині:
Зустріч Чорноморських Хвиль з членкинею куреня з діаспори.

Хто онлайн

Зараз на сторінці:
Користувачів: 0
Відсутні.
Роботів: 1
Googlebot
Гостей: 27
Всього: 28

Недавно тут були:
adramelech alekhan
cousin Hubert D3BIHKA
Emerytura Handalf
heilga Jack Sparrow
kosu4ka KriLaN
Lana Wayne Lunatka
molfar os
prosto Ljybcja respect
Russel4 SMAUH
TT Wind


Порт двох морів: Чорного та Бурштинового 

Друк

Яке відношення до моря може мати найсуходольніше місто України, що навіть власну річку під землю сховало?.. Однак саме Львів вперше збудував і вислав мандрувати морями відтворену чайку запорозьких козаків, у Львові була створена унікальна наукова інституція для вивчення гідроакустики, кілька морських кораблів мали назву «Львів», серед них і перший навчальний вітрильник ІІ Речі Посполитої.

Унікальне географічне положення Львова у своєрідній «брамі» між хребтами Розточчя та Гологорів на Головному європейському вододілі здавна привертало увагу купців та володарів. Тут перехрещувались торгові шляхи, що вели Дністром до Чорного моря та Сяном і Бугом – до Балтики (що тоді ще називали Бурштиновим морем). Адже водні шляхи завжди були найдешевшими для переміщення вантажів.

Хоча в околицях Львова не було судноплавної ріки, як у Галичі, Перемишлі, Буську чи в Соляному Городку – центрах торгівлі, які виникли наприкінці І тисячоліття. Та саме через «Львівську браму» проходило найоптимальніше сполучення між басейнами Дністра та Бугу (від Городка до Буська). До цього додавалися шляхи від карпатських соляних родовищ і перевалів та важливий суходільний шлях з Києва до Білої Хорватії, Моравії, Сілезії, Чехії, Угорщини й далі на Захід, які теж не могли оминути «Львівської брами».

Місто виникло на торговому перехресті одного із варіантів водної артерії «з Варяг у Греки». Так називали маршрут проходження торгівлі між Балтійським і Чорним морями. Він з’єднував між собою дуже різні за асортиментом товарів, але однаково економічно активні регіони. Доставка відбувалася морем, частково річками, але в основному торговими караванами по суходолу. Саме сухопутна частина шляху забирала найбільше часу, найдорожче коштувала та була найнебезпечнішою. Морем потрібно було огинати всю Європу.

Ось знаменитий опис Львова, зроблений купцем Мартином Ґруневеґом, що впродовж 20 років у кінці XVI – на початку XVIІ cт. проживав у Львові: «Місто віддалене понад сто миль від моря. Але коли побачиш, як на Ринку при бочках малмазії вирує натовп крітян, турків, греків, італійців, зодягнених ще по корабельному, видаєтться, що тут порт відразу за брамою міста». Ґруневеґ, що виріс у Ґданську, знав, як виглядає морський порт, і помітив його дух у Львові. Ця морська душа сторіччями не давала спокою львів’янам, які мріяли притягнути морські води до берегів Полтви. Та в давні часи годі було й думати про якусь альтернативу такому способу, хоча дослідник В’ячеслав Чижевський припускає, що якісь ідеї висували ще у XVI ст. Здавалося, що у 19-20 ст. ця мрія зможе нарешті реалізуватися. Одним із напрямів новітніх перетворень стали водні канали. 1869 року відкривають знаменитий Суецький канал між Середземним і Червоним морями, 1893-го – Коринфський між Егейським та Іонічним, 1895-го – Кільський між Балтійським і Північним.

Саме тоді з ідеєю з’єднати басейни Балтійського і Чорного морів виступило міністерство транспорту Австрійської імперії. Гідростатичний відділ при ньому 1893 року розпочав вивчення та розробку проектів водних доріг, які мали входити в єдину європейську систему та, як зазначає Технічний часопис, (Czasopismo Techniczne - журнал Політехнічного товариства у Львові) «скерувати значну частину товарообігу між східною і західною Європою через Галичину».

У числах "Технічного часопису" за 1901-1902рр. подано цикл статей, присвячених проектам побудови каналів, що мали з’єднати басейни Адріатичного, Північного, Балтійського та Чорного морів.

Порт двох морів: Чорного та Бурштинового


На початку 20 ст. у Відні відбувся спеціальний конгрес, присвячений будівництву водних шляхів в Австро-Угорщині. Зокрема, в системі транспортних каналів цісарства передбачалося будівництво каналу від Вісли до Дністра з відгалуженням на Львів і Броди, що мало мати не лише економічне, але й стратегічне значення у випадку воєнних дій проти Російської імперії. За умови мирного співжиття сусідів канал міг отримати продовження російською територією через Стир і Прип’ять аж до Дніпра та Чорного моря.

1 червня 1901р. Палата послів Рейхсрату (Австрійського парламенту) прийняла закон про будівництво каналів: Дунай-Одра; Дунай –Влтава, який має бути регульований від Чеських Будейовиць до Праги; від каналу Дунай-Одра до Лаби (Ельби); від Одри через Віслу до Дністра. Будова цих каналів мала бути розпочата протягом найближчих 20-ти років. Інвестиції мали здійснюватися за рахунок урядових облігацій. Вже 11 червня Галицький сейм зі свого боку приймає ухвалу про участь у проекті та солідарне співфінансування у розмірі восьмої частини кошторису і звернувся до віденського уряду із закликом, щоб «при регуляції рік і будівництві каналів використовувались насампере галицькі працівники». Для цього зокрема, передбачалося розширення Політехнічної школи, щоб забезпечити достатній випуск інженерів водного господарства.

Гідротехнічне бюро ц.к. міністерства торгівлі запроектувало трасу каналів для Галичини від Грушева на Одрі до Кракова. Далі було два варіанти цього водного шляху. Перший – каналізованими ділянками Вісли і Сяну. Другий- штучний канал від околиць Кракова до Сяну.

Канал від Сяну до Дністра мав починатися між селами Михайлівка та Грабівці (Польща) на висоті 182,5м над рівнем моря. Перетнувши річку Вишню та залізничну колію Перемишль-Львів, на 40 кілометрі траса каналу мала б доходити до Судової Вишні. Звідси траса каналу повертає на південь до міста Рудки й на 69 кілометрі досягає долини Дністра. Щоб забезпечити достатній рівень води, треба збудувати 22 шлюзи. Глибина каналу мала б бути 2-2,3м. Далі канал мав пролягати вздовж північного берега Дністра аж до гирла річки Стрий. Тут Дністер мав би вже бути достатньо повноводним, щоб навігація відбувалася вже самою рікою. Якщо б збільшувалась тонажність суден і глибина Дністра виявилася б недостатньою, то канал вздовж цього берега був би продовжений ще на 87 км до Петрилова.

На каналі передбачалася будова шести портів: у Соколі, Судовій Вишні, Рудках, Колодрубах, Розвадові, Роздолі. Пропускна спроможність каналу при проходженні 18 пар суден тонажем 700 тонн становитиме за день 12,6 тисяч тон. При 240 днях навігації це б становило 3 мільйони тонн в рік. Кошти побудови каналу, включаючи проектні роботи та викуп ґрунтів, мали становити 36,6 мільйонів австрійських корон.

На вимогу воєнного міністерства Австро-Угорщини розроблявся коротший шлях каналу від Сяну до Дністра, який мав починатися у Перемишлі, що був тоді однією з найпотужніших фортець Європи. Його траса проектувалася через Медику, Монастириська до Судової Вишні й далі до Дністра.

Від Судової Вишні мало починатися відгалуження каналу на Львів та Броди. Траса каналу мала пролягати у східному напрямку вздовж залізничної колії. На 47 кілометрі на північ від Львова канал мав перетинати Головний європейський вододіл на висоті 301 м над рівнем моря. Далі траса пролягала б на північ від колії Львів-Броди, щоб на 147-му кілометрі досягнути цього міста. Власне вододіл і поділяє Європу на умовно північну та південну, де води річок розходяться у протилежні напрямки, у нашому випадку відповідно до Балтійського та Чорного морів. Наприклад, Полтва тече в Балтійське море, а Зубра – в Чорне. Вододіл починається на Піренеях в Іспанії і закінчується на Уралі в Росії, на заході торкається території України та безпосередньо проходить через Львів. Його лінія входить у місто з боку Бібрки, прямує вулицею Зеленою через Сихів на Персенківку (Новий Львів), вулицею Володимира Великого, Кульпарківською, Бандери (район церкви Ольги та Єлизавети), Залізничною до Янівського цвинтаря, далі між Рясним і Брюховичами виходить на Розточчя, а через Городок і Рудки – до Польщі. (Колись на Куртумовій горі навіть був споруджений символічний будиночок, зі стріхи якого під час дощу вода стікала в басейни різних морів.) Подолавши цей бар’єр, канал вливався у русло Дністра і прямував до Чорного моря.

Всього на трасі передбачалася побудова 30 шлюзів і 9 портів: Судова Вишня (о км), Родатичі (10км), Городок (20км), Мальчиці (24км), Львів (50 км), Гряда (62км), Новий Яричів (62км), Задвір’я (90км), Красне (103км), Ожидів (116км), Соколів (127 км), Броди (146,5 км).

Загальний кошт будови оцінювався у 69,9 мільйонів корон. Щоб оцінити величину цієї суми , зауважимо, що доходи бюджету міста Львова становили у 1910році 7,6 мільйонів корон, а все майно міської громади оцінювали в той час на 80-90 мільйонів корон.

Великою проблемою було забезпечення каналу водою, особливо у районі Львова, де він досягав найбільшої висоти. Щоденна потреба виносила 61тисячу куб.метрів води. Для цього передбачалося будівництво великих водосховищ: на ріці Зимна Вода біля Скнилова (в районі нинішнього летовища), на ріці Недільщина біля Дорошева. А також - подачу води трубопроводами з рік Верещиця та Західний Буг.

Проектувалися теж кілька альтернативних трас каналу, які б дали можливість наблизити Львів до басейну Дністра. Зокрема, відгалуження на 41кілометрі каналу Судова Вишня – Броди, яке мало пролягати від села Солуки через Зимну Воду, Наварію, Щирець до Розвадова. Довжина цього каналу становила б 31км, а кошти його побудови - 23,9 мільйонів корон. Порти планували спорудити у Рудно, Наварії та Щирці. На каналі Судова Вишня-Броди порт для Львова планували спорудити між Брюховичами та Рясною Руською, за 12км від центру міста. Однак місто такий варіант не задовольняв, тож розроблявся проект побудови додаткового каналу Солуки-Рудно –Богданівка довжиною 10км. Тоді б Львівський порт був би на Левандівці в районі нинішньої вулиці Рудненської. Розроблялися й альтернативні варіанти. Зокрема, спорудження порту біля станції Клепарів.

Довжина причалу порту Львів мала сягнути 500 метрів, тобто він міг розмістити до десятка кораблів. Щодня Львівський порт мав приймати п’ять пар суден тонажем 300т, а його річний вантажооборот виносив би 810тисяч тон.

Порт двох морів: Чорного та Бурштинового


Однак за Австро-Угорщини ці проекти так і не були реалізовані - завадила перша Світова війна. У міжвоєнний період до них поверталися, але так і не знайшли коштів для їх втілення у життя. Хоча ідеї були. Міністерство громадських робіт Польщі пропонувало три варіанти виходу до Чорного моря: через Дніпро, через Дністер і через Дунай. Пріоритетним визначили третій варіант – він був найкоротшим (1560 км) і зачіпав територію тільки двох держав (Польщі та Румунії). Втіленню планів перешкодила Велика депресія 1929-1933 років. У 1930-х канал Вісла – Дунай наново почали планувати та вимірювати. Вийшло 1894 кілометри за півмільярда польських злотих. 1939 року навіть розпочали роботи, залучившись підтримкою кредиторів із Лондона, Парижа й Амстердама.

Така торгова артерія, звісно ж, не могла оминути Львова. Доктор Олена Степанів у книзі «Сучасний Львів» 1943 року пише: «Вже давно встановлено, що Львів можна влучити у мережу водних шляхів… На периферіях Львова проектовано збудувати два порти: верхній – на білогорських торфах, нижній – у долині Полтви, у північно-східній частині міста. Велику технічну трудність представляло б проведення верхнього і нижнього порту через велику різницю рівня і конечність проведення каналу через забудовану площу міста…»

Після війни розвиток залізничного та автомобільного транспорту зробив неактуальними проекти побудови порту для Львова.


Джерела:
Часопис «Галицька брама»,№4-5 (квітень-травень 2009 р.), Ігор Мельник.
Газета ZIK, №29 (26 липня 2012р.), Білан Богдан.
Фото картини "Львів. Оперний театр. Фантазм." Павло Федів
  16 лютого 2014,  kosu4ka
 (голосів: 0)
  Переглядів: 2560
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сторінку як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись, чи ввійти на сторінку під своїм ім`ям.

Інформація


"Гості" не можуть коментувати дану новину.

Нові повідомлення на форумі

Останнє повідомлення 14 липня 2014 14:55 adramelech
Останнє повідомлення 14 травня 2014 10:28 Jack Sparrow
Останнє повідомлення 24 березня 2014 14:03 Marichka
Останнє повідомлення 17 лютого 2014 05:54 Lana Wayne
Останнє повідомлення 16 січня 2014 11:23 Lana Wayne
Останнє повідомлення 2 січня 2014 04:21 one gog
Останнє повідомлення 5 листопада 2013 14:22 Jack Sparrow
Останнє повідомлення 17 червня 2013 20:27 Emerytura
Останнє повідомлення 6 червня 2013 04:26 martyshko
Останнє повідомлення 1 червня 2013 11:54 heilga

Хмарка міток

Потрібний для переглядуFlash Player 9 або вище.

Показати всі мітки