Єдина Країна! Единая Страна!
закрити

Хто ми є

Пластовий курінь «Чорноморці»
«Чорноморці», як курінь старших пластунів був організований 1926 році. Патроном куреня є Святий Миколай чудотворець, покровитель всіх мореплавців.
Головною діяльністю «Чорноморців» в Україні є організація і проведення крайових, окружних й станичних таборів, вишколів та акцій. Більшість членів куреня є інструкторами з практичного мореплавства та водного мандрівництва.
Детальніше...
Пластовий курінь «Чорноморські хвилі»
16 Курінь УСП "Чорноморські хвилі".
41-ий курінь УПС "Чорноморські хвилі".
Детальніше...


Про нас

Чорноморці в інтернеті

Офіційна курінна сторінка Чорноморців
Перейти...

Дописи і звіти

Читати дописи і звіти з наших таборів і акцій
Перейти...

Додати новину

Учасники можуть додавати новини на сторінку
Перейти...

Про ПЛАСТ

Дізнатись більше про ПЛАСТ і скаутинг в Україні
Перейти...


Опитник

Оцініть нашу спільну сторінку

Найкраще з того, що було!
Кльово!
Непогано
Шось я ще не привик

Повідомлення

Останні коментарі

Від SMAUH в новині:
95 річниця підняття українського прапора на флоті
Від prosto Ljybcja в новині:
4.8.3. Вишкільний Курс Провідників Морського Пластування (ВКПМП).
Від Jack Sparrow в новині:
Куреню «Чорноморці» вручили морський кортик військово-морських сил ЗС України
Від prosto Ljybcja в новині:
5 березня 1950 р..
Від Emerytura в новині:
Свято Святого Миколая
Від adramelech в новині:
Куреню «Чорноморці» вручили морський кортик військово-морських сил ЗС України
Від SMAUH в новині:
Куреню «Чорноморці» вручили морський кортик військово-морських сил ЗС України
Від compo в новині:
ПРО100ЛІТО 2013: ніщо нам лихо, ні пригоди…
Від compo в новині:
Історія віндсерфінгу від початку - до наших днів
Від SMAUH в новині:
Їх звали Чорні Шлики
Від SMAUH в новині:
СКР-112. Як це було.
Від SMAUH в новині:
Зустріч Чорноморських Хвиль з членкинею куреня з діаспори.

Хто онлайн

Зараз на сторінці:
Користувачів: 0
Відсутні.
Роботів: 1
Googlebot
Гостей: 14
Всього: 15

Недавно тут були:
adramelech alekhan
Anna cousin Hubert
D3BIHKA Emerytura
Handalf heilga
Ivan_S Jack Sparrow
kosu4ka Lana Wayne
Lunatka molfar
prosto Ljybcja respect
Russel4 SMAUH
TT Wind


Дальнє плавання яхт "Оріон" і "Шквал" 

Друк

До вашої уваги стаття за 1964р. з популярного радянського журналу «Катера и яхты», який випускається і по сьогоднішній день. Стаття про перехід по Балтійському морі двох яхт з тодішнього Ленінграду до Гдині (Польща) і назад до Ленінграду. В переході бере участь добре відома нам яхта "Шквал". В статті описується багато подробиць про яхту, її ходові можливості і багато іншого...


Дальнє плавання яхт "Оріон" і "Шквал"


Літом 1963 р. на запрошення яхтсменів Військово-морського флоту Польської Народної Республіки дві радянські яхти відвідали з дружнім візитом порт Гдиню з нагоди святкування "Днів моря" і взяли участь в регаті на приз командувача флотом ПНР. На традиційному польському святі "Днів моря" наші яхтсмени вже бували і раніше - в 1960 р.- і успішно брали участь тоді в змаганнях на своїх двох "драконах", доставлених в Гдиню на борту корабля.

У плаванні 1963 року брали участь ленінградська яхта "Оріон" і кронштадтська яхта "Шквал".


Основні характеристики яхт - учасниць походу
  «Оріон» «Шквал»
Водотонажність, т 37 12
Довжина, м 19.8 17.5
Довжина по ватерлінії, м 14.6 12.0
Ширина, м 4.45 3.1
Оса́дка, м 2.95 1.86
Вітрильне озброєння Бермудський іол Бермудський шлюп
Площа вітрил, м² 171 100
Матеріал корпуса Метал Деревина
Потужність допоміжного двигуна, к. с. 90
Гоночний бал RORC 14.49 12.142

З Ленінграда яхти вийшли 10 червня. Фінська затока зустріла нестійким вітром переважно вістової чверті, що вдень слабшав до повного штилю, а що вночі посилювалося до 3-4 балів. Майже увесь наступний день яхти дрейфували без вітру на північ від о. Потужний, розгойдуючись на брижах і полоскаючи вітрилами. Тільки на прикінці дня з'явився легкий вітерець, який нарешті розпрямив складки на вітрилах і зняв сумний настрій з вахтових, а на горизонті стали появлятися лісисті височини о. Готланд, своїми обрисами він нагадував звіра, що лежить.

Рівний норд-вест, що протримався всю ніч дозволив йти повним бейдевіндом і до ранку оминути о. Найсар, проте до полудня вітер знову став нестійким, погода почала псуватися. З півдня, від берега, все частіше налітали грозові шквали з дощем, видимість погіршувалась. На "Шквал", що знаходився ближче до берега, була передана команда взяти рифи і наблизитися до "Оріону", на якому теж зарифили грот і прибрали один з двох стакселів.


Незабаром, при підході до мису Пакрі, через недостатньо вибраний топенант на "Оріоні" розірвався грот (біля задньої шкаторини) і його довелося замінювати. Напинання нового вітрила затягнулося, оскільки вітрило отримане перед самим виходом в море, не було достатньо підготовлене. Вимушена затримка у відкритому морі почала стомлювати екіпаж "Шквалу", усі вже неабияк промокли, а троє членів екіпажу занедужали на морську хворобу. Щоб даремно не виснажувати людей, капітан "Шквалу" вирішив сховатися від хвиль за о. Сур-Пакрі, але не встиг екіпаж розслабитись як вітрило на "Оріоні" вже було встановлено і "Шквалу" знову довелося повернутися в море...


Настання сутінків погіршило і без того погану видимість, а вимушений дрейф впродовж майже трьох годин, поки озброювався новий грот, дезорієнтували яхти. Подальший курс був обраний приблизно. Перше визначення курсу, хоч і приблизне було здійснене на основі вогнів з о. Осмуссар. Остаточно місце було уточнене з появою вогнів на о. Хіума.


До вечора шквали стали рідшати і слабкішати, дощ припинився, на заході в проміжках між чорними грозовими хмарами спалахнув оранжево-червоний захід. Вночі вітер посилився до 5-6 балів і відійшов до норду настільки, що о. Осмуссар яхти проходили в галфвінд, а до о. Хіума підходили вже в бакштаг.


Вранці вітер впав до 2-3 балів в напрямку зюйд-вест, але яхти вже обігнули західний край о. Хіума і до вечора могли йти без лавірування на зюйд. Тільки на траверсі входу в Ірбенский пролив зміна напрямку вітру на південь змусила зробити два контргалси в морі. До речі, тут вже помітно відчувалося просування на південь: сутінки стали коротші, а ніч зовсім темна тоді як попередні ночі були ще по-ленінградськи білими.


Проходячи півострів Сірве, довго не могли розібратися що за маяк зявився з лівого борту. Судячи по відстані від берега вогонь його має бути дуже потужним водночас на березі таких маяків не повинно було бути та й характеристики їх були зовсім інші! Один маяк мав таку або близьку характеристику, але він знаходився на східному березі півострова і ніяк не міг бути видний. Правда ми вже кілька разів стикалися з випадками, коли мабуть через холодну і ясну погоду вогні маяків навіть з палуби яхти зявлялися значно раніше ніж слід було їх очікувати. . . Тільки після того як ми пройшли "дивний вогонь", ми змогли зрозуміти що це був плавучий маяк. Завдяки слабкому відсвіту згасаючої зорі в бінокль можна було розрізнити силует його корпусу. Виявилось що цей маяк був виставлений після коректури наших карт і просто "не потрапив" на них.


На четвертий день плавання, ранком яхти увійшли до порту Вентспилс і пришвартовались біля лівого берега Венти. Тут, нарешті, завершилися муки трьох чоловік з екіпажа "Шквалу", які відчули тверду землю під ногами і відлежавшись на ній знову відчули бажання до життя і навіть зажадали обідати.


На "Шквалі" їжу готували на примусі, а на "Оріоні" була газова плита з двома балонами Бутану, яких вистачило на увесь час плавання. Умови внутрішнього розміщення і морехідність "Оріону" дозволили готувати гарячу їжу упродовж усього походу, тільки у штормову погоду доводилося обмежуватися гарячою кавою або какао і консервами. На "Шквалі" переходити на сухий пайок доводилося значно частіше.


У Вентспілсі яхти простояли добу. Заправилися водою. "Оріон" поповнив запаси палива, витраченого при проходженні по Морському каналу з Ленінграда і при визначенні девіації на Східному кронштадтському рейді. Екіпаж "Шквалу" добре відпочив і відіспався після важкого переходу. Нашими гостями були школярі - члени вітрильної секції палацу піонерів, вони з цікавістю розпитували нас про похід і запропонували показати своє місто. Усіх дуже вразила увага голови міськвиконкому Однораленко, який спеціально приїхав в порт, щоб привітати нас з благополучним прибуттям.


Цього ж дня наш судновий радіоприймач отримав радісну звістку про запуск нового космічного корабля з Валерієм Биковським на борту.


Перехід між Вентспілсом і Балтійськом почався при повному штилі, але потім проходив при вітрі 2-3 бали в бейдевінд і повний бейдевинд. На траверсі мису Таран радіо принесло нове повідомлення ТАСС про політ в космосі першої жінки-космонавта.


Наступного дня о третій годині дня яхти війшли до Балтійська. Тут потрібно було знайти фарбу і наново перефарбувати увесь "Оріон". Річ у тому, що перед самим початком навігації його пофарбували якоюсь новою "дослідною" фарбою і закінчився цей експеримент дуже плачевно: вже у Вентспілсі "Оріон" виглядав жалюгідно оскільки уся поверхня надводного борту почала облазити, а під кормою фарба висіла довгим лахміттям, настільки міцним, що навіть "спиляти" їх не вдавалося... Незважаючи на дане нами письмове зобов'язання "дослідну фарбу не здирати і не перефарбовувати", довелося і здирати і перефарбовувати! Добре, що в запасі було три резервні дні! Відгуки екіпажу про цю фарбу зроблені тоді в Балтійську при очищенні корпусу, були дуже яскравими і емоційними. Можна тільки сподіватися, що вони ніколи не потраплять до її винахідників!


На "Шквалі" також був наново пофарбований надводний борт, на обох яхтах лакували палуби і комінгси, поповнили запаси продовольства, води і палива. Робота не припинялася на суднах і не перешкодила екіпажам відпочити, члени екіпажу побували в кіно, на танцях, дехто отримав перші листи з дому. Не забули привітати з благополучним поверненням на землю наших космонавтів!



————————



Вранці 19 червня яхти увійшли до територіальних вод Польської Народної Республіки. Вихід був розрахований так, щоб в Гдиню прийти годинника 10-11 ранку, проте послаблення вітру увечері і зміна його до весту затримали яхти в дорозі, і в гавань яхт-клубу "Котвіца" ми увійшли тільки о 15 годині. Тут вже знаходилися прибулі раніше яхти з ГДР "Росток" і "Хорст Лібіх".


У Гдині ми пробули тиждень. За цей час ознайомилися з портом і містом, що є великим центром суднобудівельної промисловості ПНР, відвідали відомі курорти Сопот і Оливу, побували в Гданьську, де оглянули верф спортивного суднобудування.


Наші господарі - польські яхтсмени флоту - зробили усе можливе, щоб хороші спогади про перебування в ПНР надовго залишилися у нас в пам'яті. Їх гостинність, увага і дружня турбота про нас не знали меж.


Гавань яхт-клубу - дуже зручна і містка - розташована в південній частині порту, в безпосередній близькості від центру міста. Звістка про прихід радянських яхт швидко поширилася по місту, тим паче, що про нього повідомили місцеві газети. Упродовж усієї стоянки в Гдині на причалі збиралося багато охочих ближче познайомитися з "Оріоном" і "Шквалом". Адже це був перший прихід радянських яхт в Польську Народну Республіку! У частих бесідах наші господарі висловлювали побажання, щоб взаємні візити яхтсменів СРСР, Польщі і ГДР стали традиційними. Пропонувалося також проводити щорічні змагання крейсерських яхт на приз Командувачів флотами ГДР, ПНР і СРСР - по черзі в кожній країні.


Дальнє плавання яхт "Оріон" і "Шквал"
"Оріон" в гавані яхт-клубу "Котвіца"


Час до початку змагань був зайнятий також і підготовкою до майбутніх перегонів.


Регата проводилася на 100-мильній дистанції, розташованій в Пуцкскій і Гданьській затоках. Старт відбувся в суботу 22 червня о 18 годині за місцевим часом безпосередньо від воріт гавані яхт-клубу при вітрі силою не більше 0,5 балу.


Дальнє плавання яхт "Оріон" і "Шквал"
Схема 100-мильної дистанції перегонів


Обійшовши відразу ж після старту декілька яхт і у тому числі "Шквал", що стартував під маленьким стакселем, "Оріон" йшов четвертим до I знаку, курс на який був в бейдевинд. У момент обгинання I знаку вітер змінився до осту майже на 8 румбів і дещо посилився. В результаті група відриву в якій йшов "Оріон", вимушена була почати лавіровку, тоді як інші яхти отримали хороший хід в галфвінд і стали швидко наздоганяти їх.


Вночі погода різко погіршилась. Пішов дощ, вітер залишався слабким, часто міняючи напрям аж до протилежного. При підході до краю мису Хель "Оріон" ліг на лівий галс курсом зюйд-зюйд-вест, який виявився невдалим. Через зміну напрямку вітру до норду усі яхти, що пішли на правому галсі в море отримали велику перевагу і значно випередили тих, що пішли до берега.


Зі світанком встановився постійний норд-ост силою до 5 балів, завдяки якому "Оріон" швидко наздогнав і обійшов найближчих конкурентів, спочатку на галфвінді між ІІ і III знаками, а потім на бакштагу. "Шквал" до цього часу йшов позаду "Оріону" четвертим або п'ятим, але став швидко відставати і незабаром зник з поля зору так само, як і інші випереджені яхти. Ті, що пішли вперед були для "Оріону" вже недосяжні, а перша трійка знаходилася за межами видимості.


Фінішував "Оріон" в 14 годині 18 хв. сьомим, відставши від першого більш ніж на 4 години (без урахування часу по гандикапу). Інші судна не уклалися в контрольний час.


Усі перші місця, за винятком IV, яке зайняла яхта "Росток", дісталися польським яхтсменам.


Більш ніж скромний результат "Оріону" був несподіванкою, оскільки ми самі основну ставку робили на "Шквал", який постійно випереджав "Оріон" на переході і мав менший гоночний бал. Та і наші суперники, уважно оглядаючий "Оріон" і "Шквал" в гавані не приховували, що вважають "небезпечними" саме "Шквал". А тепер після того як "Шквал" довго не зявлявся на фініші, вони з тривогою запитували чи не сталася з ним в морі аварія? В той же час, прагнучи не образити нас господарі змагань призналися, що не чекали побачити "Оріон" в Гдині раніше понеділка...


Низькі результати, показані нашими яхтами в гонці, частково пояснюються незнанням місцевих вітрових умов і пов'язаних з ними течій, але головна причина полягає в незадовільній для таких змагань матеріальній частині. Особливо позначилася на результаті відсутність у нас додаткових вітрил - спінакерів. На усіх інших яхтах були спінакери площею 150-180 м², зшиті до речі, як і усі інші вітрила з дакрону.


Йшли з Гдині в третій годині ранку. Незважаючи на таку пізню (чи ранню) годину, проводжати радянські яхти прийшли усі члени правління клубу на чолі з його командором капітаном 2-го рангу Яном Пінкевічем і багато яхтсменів. Деякі прийшли з дружинами. До самого відходу на причалі з великим ентузіазмом виконувалися російські пісні. Щоб в кінці-кінців припинити тривале прощання довелося втрутитися капітанам яхт, а вахті потрібно було докласти немало зусиль, щоб не відвезти з собою кого-небудь з проводжаючих...


Перехід до Балтійська був нічим не примітний, якщо не рахувати маленького уроку морської практики, отриманого завдяки помилці нашого механіка Жені Андрєєва. Він неправильно підрахував витрату і залишок пального в результаті чого входити в гавань і швартуватися "Оріону" був змушений під вітрилами.


Незважаючи на сильний притискаючий вітер, маневр був виконаний успішно.


Того ж дня ввечері яхти пішли далі взявши курс на Ліепаю. Незабаром вітер став посилюватися. На "Оріоні" довелося прибрати грот, нести який було вже неможливо. Пішли під одним стакселем і бізанню. "Шквал" ніс штормовий стаксель і повністю зарифлений грот, замінити який триселем на великій хвилі було вже дуже важко. Пориви вітру стали досягати 8 балів. Йдучи в бакштаг, навіть під штормовими вітрилами яхти розвивали швидкість 8-10 вузлів. Вночі "Шквал" відірвався від "Оріону" і яхти втратили візуальний зв'язок між собою.


Зранку хвилі досягали висоти 2,5-3 м. Їх темно-зелені гребні грізно зростали над лівим крамболом "Оріону" і здавалося, що одна з них ось-ось впаде з усією люттю на палубу яхти і змете з неї усе, але кожного разу "Оріон" ніби жива істота, легко підводився і грізний вал зникав під його корпусом. Тільки окремим, найбільш підступним хвилям вдавалося вкотитися на палубу, обливаючи солоною водою всіх тих, хто знаходилися в кокпіті одягнуті в "непромокаючий" одяг. Ті хвилі, яким не вдавалося захлеснути "Оріон", з лютим шипінням виривалися з-під його кіля, але вже з правого борту, і мчали геть, показуючи свою пологу спину все далі і далі...


У каютах від одного борту до іншого разом з потоками води літають валізи впермішку з книгами, картами, ліжками і нехитрими сувенірами. Численні "Санта-Марії" і "Пінти" знову виявилися в рідній стихії, чого зовсім не можна сказати про польську кераміку! На камбузі дзвенить погано закріплений посуд, стукають двері, що зірвалися з гачків.


З підвітреного борту зрідка з'являються квапливі зосереджені фігури, деякі з них так і залишаються тут, згорнувшись за комінгсами. Інші, мабуть, оптимістичніші, вони повертаються вниз і намагаються втриматися на своїх ліжках, які вже були більше схожі на родео. Незабаром оптимізм покидає і їх...


Стомленим вахтовим голод нагадує про себе, здавши вахту вони біжать вниз в кают-компанію, щоб сісти до столу, а точніше прилягти на диван впираючись ногами в стіл, і перехопити що небудь їстівне.


Вранці при черговому сеансі зв'язку між яхтами, "Шквал" просив дозволу йти в наступний пункт стоянки Виртсу, минувши Ліепаю. На "Шквалі" усі промокли вже настільки, що хотілося "відразу відмучитися", та і шкода було упустити хороший попутній вітер! Без сумніву, зіграло роль і цілком обгрунтоване упередження капітана "Шквалу" Павла Івановича Волкова, проте великі порти особливо прискіпливо відносяться до безбеки суднопласствя тому з Ліепаї в таку погоду напевно не випустять!. Вирішено: якщо екіпаж "Шквалу" в змозі, йдемо прямо у Віртсу. В крайньому випадку, попереду є гостинний Вінтспілс, в якому немає таких грізних вартових нашої безпеки...


Через велику відстань подальший радіозв'язок між яхтами обривається. Проходячи Ліепаю, на короткий час зв'язуємося з "Шквалом" і дізнаємося, що на ньому хвилею зірваний кормовий люк, закрити який від потрапляння води так і не вдалося, тому для усунення несправності він все-таки вимушений був зайти в Ліепаю. Новий люк вже був зроблений і ми запропонували "Шквалу" йти за нами.


Через дві години знову зв'язалися з "Шквалом" і з'ясували, що його з Ліепаї не випускають, і більш того - нам наказують повернутися туди. На цьому зв'язок, встановлений тільки завдяки тому, що антену "Шквалу" підняли на високу спостережну вежу в порту, урвався. Довелося повернути назад і йти проти хвилі і вітру в Ліепаю. Незабаром до нас наблизився великий катер, спеціально посланий навздогін за "Оріоном", оскільки наше підтвердження в прийомі радіоповідомлення прийняте не було.


У порту ми побачили "Шквал". Новий люк вже був встановлений на своє місце. Рангоут яхти і пірс були живописно розвішані мокрим одягом. Над палубою розходився запах готового обіду...


Тут же відбулася дуже довга телефонна розмова з портовим начальством. В ході переговорів мені довеломя все більше і більше переконуватися у своїй недисциплінованості. Нарешті, вичерпавши увесь запас обурення, телефонна трубка видала грізний вирок: яхти вийдуть в море тільки тоді, коли буде налагоджений постійний зв'язок з берегом! Мої пояснення, що на яхтах немає енергетичних установок, які могли б забезпечити живлення потужніших радіостанцій, і встановити їх абсолютно неможливо, не отримали ніякого результату. Врятувало становище тільки покірливе прохання віддати наказ про установку нам радіостанцій силами порту..


На наступний ранок ми все таки вийшли з Ліепаї, дали цілу низку нездійсненних обіцянок і вислухали декілька порад, такого ж безглуздого змісту, як наприклад наказ отриманий нами в морі з катера: "Зупинитися! Дати задній хід"! ( і це яхтам, що йдуть під вітрилами!)...


Шторм змінився повним штилем. Хороший попутний вітер був втрачений.


Біля входу в Ірбенский пролив при вітрі силою близько 3 балів і курсі бейдевинд на "Оріоні" знову порвався грот (біля фалового кута) і впав вниз. Для того, щоб поставити новий грот, треба було залізти на щоглу і дістати грота-фал з шматком вітрила, який як прапор розвівався на вітрі. Завдання нескладне в звичайних умовах, але зовсім не легке на хвилях коли двадцятичотириметрова щогла розгойдується так, що її топ виписує зигзаги, амплітуда яких досягає десяти метрів. Дістати фал зголосився доброволець-матрос учень 10 класу Альоша Старков, відмінний майстер по виготовленню кранців. Хоча піднімався він на альтанці і стропою утримувався біля щогли, напруга тих, що спостерігали з палуби росла. Кілька разів він відривався від щогли: переходячи краспиці або кріплення вант, він повинен був віддавати стропку, і один раз висів, розгойдуючись на декілька метрів від неї. Але операція завершилася успішно. Незабаром радісний Альоша виліз з альтанки і отримав нагороду - банку консервованих яблук (останню з наших запасів).


30 червня майже весь день простояли у Віртсу; вийшли о 18 годині, а опівдні наступного дня з хорошим попутнім вітром прийшли в Таллін, пройшовши вздовж олімпійської дистанції біля Піріти, на якій в цей час розігрувалася першість ВМФ. Власне ця обставина і була причиною нашого заходу в Таллін. У Ленінград поверталися не звичайним, рекомендованим для суден шляхом, а важчим: через Кургальский риф, який успішно пройшли вночі і притому в лавіруванні.


Ввечері 4 липня, на двадцять четвертий день після виходу, яхти віддали якорі в гавані Гребного порту і пришвартувались біля причалу яхт-клубу. Обіцяного оркестру і натовпу зустрічаючих не було: ми прибули на чотири дні раніше терміну, а продукти отримані до 8-го липня!. Хтось навіть запропонував відправити яхти куди-небудь, хоч би у Виборзьку затоку доїдати раціони що залишилися.

Дальнє плавання яхт "Оріон" і "Шквал"
Панорама гавані яхт-клубу "Котавіца"


Отже, наш похід завершився. В морі і на березі екіпажі "Оріону" і "Шквалу" показали себе дружніми злагодженими колективами. Висока дисципліна і хороша морська витримка дали їм пошану і симпатії.


Не дивлячись на те, що з 24 днів проведених в поході на ходу яхти знаходилися тільки 11 днів (див. таблицю), багато чим навіть досвідченим учасникам походу навантаження здалося надмірним, особливо звичайно на "Шквалі". Без сумніву, морехідність яхти Л- 100 мала і не відповідає її парусності. Через низький борт яхта навіть в порівняно не сильний вітер бере на себе багато води (дуже "мокра"), а внутрішнє розміщення в ній незручне. Нам здається, що це тільки одна з причин перенавантаження команди.


Час, витрачений на переходи, і швидкість яхт на окремих ділянках шляху
Вихід Прихід

Відстань, милі

Час в дорозі, год. хв. Середня швидкість, вузли
Ленінград Вентспілс 370 88.45 4.2
Вентспілс Балтійськ 190 29.55 6.3
Балтійськ Гдиня 45 18.15 2.5
Гдиня Балтійськ 45 10.15 4.4
Балтійськ Ліепая 140 19.45 7.5
Ліепая Віртсу 170 50.00 3.4
Віртсу Таллін 110 18.50 6.0
Таллін Ленінград 190 38.50 5.0
    1260 274 4.6

Друга, серйозніша причина полягає, мабуть, в укоріненій у нас практиці коротких переходів з частими заходами в гавані. При цьому побутує думка, що тільки таке плавання корисне і навіть важче, оскільки в ньому доводиться долати вузькі ділянки шляху, освоювати входи і узбережжя. Частково усе це так, але такі походи не можуть навчити подоланню труднощів тривалого плавання, такого плавання, в якому, окрім елементарних морських навичок, потрібні витривалість, хороша фізична підготовка, уміння плавати протягом тривалого часу поза видимістю берегів, коли немає можливості швидко сховатися від негоди.


Ми повинні готуватися до далеких плавань і порти свого узбережжя вивчати не шляхом частих заходів, що перетворюють спортивне плавання на розважальну прогулянку, а чергуванням не частих заходів при кожному плаванні з максимальним подовженням переходів. Останнє доцільно також зважаючи на обмеженість часу більшості учасників плавань і бажання їх здійснювати більш далекі походи. Адже багато хто з нас йде в походи на яхтах не для того, щоб велику частину часу в них проводити на березі.


Дальнє плавання яхт "Оріон" і "Шквал"
Карта походу Ленінград—Гдиня—Ленінград


Така практика вносить до крейсерського плавання елементи тривалої і напруженої роботи, необхідної на перегонах. Тим самим виробляються певні навички і підвищується витривалість екіпажів, необхідні для виступів у великих регатах, таких наприклад як трьохсотмильна Варнемюндськая, про участь в яких нам пора вже серйозно подумати.



Джерело:
«Катера и яхты», 1964, №02
В.Н.Дерябин. Ленинград - Гдыня - Ленинград (дальнее плавание яхт «Орион» и «Шквал») с. 148
Переклад: Назар Піх

  12 листопада 2011,  molfar
 (голосів: 0)
  Переглядів: 2409
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сторінку як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись, чи ввійти на сторінку під своїм ім`ям.
#1 написав:  Emerytura
 


 ЧМ
Ех, романтика!

   
#2 написав:  adramelech
 


 Головні редактори
цікаво було почитати!

   
#3 написав:  Lana Wayne
 


 ЧХ
Захоплюючий лог) Але на Шквалі діти йшли, мабуть справді екіпажу дуже важко було

http://photo52.mail.ru/inbox/dambor/753/995.html#995

   

Інформація


"Гості" не можуть коментувати дану новину.

Нові повідомлення на форумі

Останнє повідомлення 14 липня 2014 14:55 adramelech
Останнє повідомлення 14 травня 2014 10:28 Jack Sparrow
Останнє повідомлення 24 березня 2014 14:03 Marichka
Останнє повідомлення 17 лютого 2014 05:54 Lana Wayne
Останнє повідомлення 16 січня 2014 11:23 Lana Wayne
Останнє повідомлення 2 січня 2014 04:21 one gog
Останнє повідомлення 5 листопада 2013 14:22 Jack Sparrow
Останнє повідомлення 17 червня 2013 20:27 Emerytura
Останнє повідомлення 6 червня 2013 04:26 martyshko
Останнє повідомлення 1 червня 2013 11:54 heilga

Хмарка міток

Потрібний для переглядуFlash Player 9 або вище.

Показати всі мітки