Сторінка куренів Чорноморці та Чорноморські Хвилі > Новини > 95 річниця підняття українського прапора на флоті

95 річниця підняття українського прапора на флоті


28 квітня 2013. Розмістив: Anna
Український національний рух став поширюватися в армії та флоті після демократичних змін у російському суспільстві, що були прямими здобутками Лютневої Революції 1917 року, та після утворення в березні того ж року Української Центральної Ради. Загалом флот, як і вся армія, був тепер переведений на демократичний лад, — в квітні тут був заведений так званий «Центрофлот», колегіальний орган управління флотом, що був чимось на кшталт матроського парламенту.
Українська Чорноморська Громада об'єднала моряків-українців із головною метою — шляхом українізації створити в майбутньому на базі колишнього російського чорноморського флоту новий, цілком автономний український флот, із підпорядкуванням до української влади Центральної Ради. Український рух успішно розгортався, і вже незабаром став масовим. Від середини березня 1917 року в громаді було лише 200 членів, а вже на перших зборах 11 квітня 1917 року, присвячених відкриттю Ради Української Чорноморської Громади зібралося біля 5000 матросів-українців.
Вже з кінця квітня майже на всіх кораблях Чорноморського флоту існували свої корабельні ради чи гуртки, які контролювалися підполковником Савченко-Більським. З цих рад найдіяльнішими були Ради лінійних кораблів — «Іоанн Златоуст», «Св. Євстафій», «Ростислав», крейсерів — «Пам'ять Меркурія», «Кагул», «Прут», мінної бригади, есмінця «Завидний».
Восени 1917 р. українізовані екіпажі почали відкрито проявляти свої національні настрої. Тоді на більшості з вищеперерахованих кораблів командою був піднятий український прапор. 12 жовтня 1917 р. есмінець «Завидний» першим з усіх Чорноморських кораблів зробив це. Команда, незважаючи на активну протидію російського командування, вирішила попри все тримати українського прапора до оголошення результатів Установчих Зборів.
У листопаді 1917 року український прапор підняли кораблі "Пам'ять Меркурія", "Воля" та деякі інші.
Кінець 1917 року проголошував червоний терор, а підняття інших прапорів, окрім червоного, каралося.
Ще в грудні 1917 з Генеральної Морської Ради було організовано морське міністерство, на чолі якого став відомий громадський діяч Дмитро Антонович. В складі Генерального Секретарства Морських Справ працювало три офіцери: підполковник Володимир Савченко-Більський, який став директором канцелярії міністерства, підполковник Вадим Богомолець став юридичним консультантом, старший лейтенант Михайло Білинський став завідуючим контролем міністерства. Головним результатом діяльності міністерства стало прийняття морських законів від 2, 4 та 14 січня (т. зв. «Тимчасовий закон про флот») 1918 р., відтак в майбутньому виникала юридична законодавча база для утворення українського флоту. Автором цих законів був Володимир Савченко-Більський. Відповідно цих історичних законів: «Російський Чорноморський флот… проголошується флотом Української Народної Республіки…» та «Українська Народна Республіка переймає на себе всі зобов'язання російського уряду щодо Чорноморського флоту й щодо утримання флоту й портів».
Згідно з цими ж законами, на Український Чорноморський флот у майбутньому поширювався принцип добровільного найму на службу, також окремим параграфом закону від 14 січня (24 січня за новим стилем) встановлювався перший воєнно-морський прапор УНР. В «Тимчасовому законі про флот» повідомлялося: «2. Прапором Української військової фльоти є полотнище о двох: блакитному і жовтому кольорах. В кряжі блакитного кольору історичний золотий тризубець з білим внутрішнім полем в ньому. 3. Прапором Української торговельної фльоти є полотнище в двох — , блакитному і жовтому кольорах». Зазначений прапор став першим офіційним українським воєнно-морським прапором ХХ сторіччя.
95 річниця підняття українського прапора на флоті

Прапор флоту УНР від 14.01.1918.

Звільнення України від більшовиків продовжувалося. Нарешті, коли в квітні 1918 р. українськими та німецькими військами було звільнено більшу частину Криму, влада більшовицьких комітетів в Севастополі остаточно похитнулася. 22 квітня 1918 р., зусиллями моряків-українців було видано прокламацію Центрофлоту, в якій зазначалося про приналежність чорноморського флоту до УНР. Тоді ж по радіо було оголошено наказ адмірала Сабліна: „Всі кораблі, портове майно і укріплення, які розташовані на узбережжі, є власністю Української Народної Республіки. Тому скрізь де треба, наказую підняти український прапор“. Через день, 23 квітня 1918 р., коли німецькі війська та відділи УНР підходили до Сімферополя, капітан 2 рангу Місників віддав наказ підняти українські прапори не лише на кораблях, але і по всьому Кримському узбережжю та повідомив, що „всякий збройний напад проти УНР, її влади та майна, виступ окремих осіб і організацій вважається розбійним“. Скоро в Севастополь для перемовин із керівництвом флоту прибула делегація УНР, яка домовилася про повний перехід флоту під український прапор. 29 квітня 1918 р. в 16:00, адмірал Саблін, який незадовго до цього погодився обняти посаду командувача, врахувавши настрої української більшості команд, нарешті офіційно оголосив весь чорноморський флот флотом УНР, та урочисто підняв українського прапора.
В той же день 29 квітня, коли флот підняв українського прапора, в Києві відбувся переворот генерала Скоропадського, що оголосив себе гетьманом України. Новий одноосібний володар України, хоч і не пов'язав свого життя із флотом, але за характером був затятим мореманом, що відтак дуже позитивно відбилося на подальшій розбудові українського флоту.
15 липня був виданий закон про флотські уніформи, які спеціальним наказом були введені 10 вересня того ж року, а 18 липня гетьманом був затверджений новий військово-морський прапор, який і до сьогодні, будучи одним з найстаріших клейнодів української армії, в злегка зміненому вигляді є українським воєнним прапором. Оригінал опису нового флотського прапору звучав:

«Військовий прапор Украінської Держави — білий прапор з рівним синім хрестом, якій ділить прапор на чотири рівних частини. Ширина хреста — 1/11 всеї довжини прапора. Відступивши 1/8 ширини хреста, проходить кругом нього такої ж ширини (і.г. теж 1/8 ширини хреста) синя смужка, крім тих його боків які прилягають до крижа. В крижі ж теж відступивши 1/8 ширини хреста від його боків міститься національний прапор Держави, (складений з блакитної і жовтої горизонтальних смуг), в центрі якого міститься золота печатка Св. Володимира такої ж ширини як хрест і в 1 ½ рази вище своєї ширини. Прапор шиється з матерії відповідного кольору, а печатка малюється бронзовою фарбою».
95 річниця підняття українського прапора на флоті