Дух морського пластування та спортивної жаги надихнув нас покинути Львів і поринути у змагальне королівство води (у будь-якому її стані). На змагання ми збиралися довго..маю на увазі визбирування команди, та й пакувалися з розмахом.. Добре, що в другій почали, щоб в п’ятій виїхати)). Їхали на Опір не сумуючи)), навіть втрапили на найсмачніші снікерси з присмаком хот-догів. Місцева погода (дощ та болото…) нас не здивувала, треба ж було якось заплатити за минулотижневий курорт на Свічі-Мізунці. І тут ми назначили усіх дівчат принцесами. А хлопців принцами, чого спитаєте? Та бо болітця було багато і настрій був добрий. Але в нас з’явився король, якого принцеса Галушка назначила 1-им асом – Назар Піх, бо він сумлінний і чемний, хоч і позабував спальник та менашку, може ще щось, про що ми не здогадувалися..(згадався Опір і тренування 1 березня минулого року, хто був – той зрозуміє, а хто не був, то тут треба починати жалкувати)). Слава Королю! Королю слава! Вечір почався розвантаженням машини та пошуком дрів, які чомусь всі підряд «росли» протипожежними. Але пластуни-розвідувачі, скоби-вірлиці та учасниця. розвели дрова на горючість і ми мали можливість навіть побачити сусідів збоку – Манівців. Поскладавши всю спорягу, захистивши її від дощу пішли по наметах набиратися сил на змагання..

Наш ранок виявився не менш бадьорим, ніж вечір. В розумінні дощика, протипожежних дрів та калюжки на місці вчорашнього вогню. Саме через вередливу погоду початок змагань перенісся ближче до обіду, і ми встигли скласти катамарани (правильно!) та підготуватися до слалому. Команд на змаганнях виявилося шість. Зранку під’їхали Юля і Ромко та привезли з собою багато позитивного настрою в різних станах))





Річка зустріла нас високо, в сенсі води. Якої було багато. Ворота були натягнені досить цікаво, проходячи їх, здавалося, що проминала мить, і за цю мить нам треба було викластись командно по-максимуму, що в нас і вийшло десь вже під вечір. Ці змагання вже не перші для Оленки, Юлі та Пеле, а от для екіпажу жовтенького катамаранчика Ерчика – Емендемсів (жовтенький катамаран, жовті каски, червоні спаски і морковки, чим не цукерочки) Віти, Ромка, Назара і Лю - перші, та й вперше на одному плавзасобі. Капітаном зробили Ромка, бо ж короля треба в будь якому разі рятувати, а капітан в разі чого йде на до з Ерком. Але ні Еркові, ні Ромкові втонути ми не дали, бо ж добре зібрали перше, і добре ставилися до обох.





Наша дівоча двійочка показала себе добре. Грабали ефектно-ефективно сильно та технічно. Молодці! Варто подякувати Юлі та Оленці за поради, вони нам знадобилися! Але ж без пригод не буває, і ліва гондола Ерка завжди була голослива, тому голос капітана перебрав Король Назар. Чомусь усі хотіли взяти ідеально всі ворота з мінімальним досвідом й неспрацьованою ще командою. Але вийшло досить непогано, бо не зважаючи на емоції та вибрики води маємо 3-тє місце за результатами дня. Тепер про каяк: Юрко виявився найдостойнішим принцем з принцесою Мартою, і заслужив 2-ге місце в класі каяків. За підсумками дня ми набралися трохи досвіду, гарного настрою, емоцій, тому дозволили собі трохи відпочити, і цей відпочинок не завадив нам піднятися в 7:00, щоб підготуватися до гонки.




На гонці брали участь С-4 та С-2, каяки відмінили, бо нічна, майже, злива додала ще більше води. Наша команда йшла в першому старті, проти нас МНС та Інститут економіки й туризму, усі хлопці хоч куди, з вигляду стає страшно, бо ніби не реально таких сильних переграбати своїми естетичним та легеньким катамаранчиком Емендемсів.



Три..два..один..старт.. і ми вириваємося, десь позаду чути , добре чути крики мужиків для злагодженості руху. На дистанції нас обігнав Інститут економіки… але ми їх так легенько обійшли на хвилях, що й заріспектили усіх тих, що нас вчили до того поведінки з бурхливою водою. І вже з того моменту ми під керівництвом капітана та короля йшли як має бути. Злагоджено, правильно і швидко, ненапряжне рааааззз.. рааазз.. раааззз… ТАраааззз… грабаєм за ТТ..))) Було весело і ми позаду вже не чули вигуків мужчин. Насолоджувалися водою, й тим, що вже ніхто не сварився на катамарані. Трохи не розрахували де фініш. Хотілося йти далі, самі здивувалися як це ми перші...судді були в шоці, й казали, що не очікували і що ми молодці. Обігнали команду хлопців з МНС на хвилини дві ..команді це надало неабиякого адреналіну та впевненості у власних силах та вмінні. Далі чекали на Стрільця з дівчатами.. вони прийшли другими, їх обігнали не менші в розмірах і силах мужчини з Манівців. Вже далі стало ясно, що маємо третє командне місце, дали грамоти, похвалили всіх сім Емендемсів ))) Також не забули віддати КРСникам своїх заліковок, для оновлення графи «спортивний розряд».





Далі був час на пакування, складання катамаранів, наметів, і на ще один «комерційний» сплав усіх, тих, хто приїхав підтримати нашу команду. Поїздка виявилася вдалою, цікавою та позитивною та багатою на нові відкриття в сфері шоколадних Емендемсиків на катамарані четвірці, підтримку дівчат та Бреда Пітта, який ото возив нас на Опір…