Зимова вилазка Вухатий Камінь - Смотрич |
![]() |
Дата: 7-9 березня 2013 р. Маршрут: с. Дземброня - г. Вухатий Камінь - г. Смотрич - с. Дземброня, Мапа походу Учасники: Назар Піх, Тарас Піх, Славко Кулак, Ілля Гончаров, Ростислав Бабич. Довго збирався з силами написати про нашу мандрівку) і нарешті всівся за клавіатуру. Отож давно планував вибратись зимою в гори , але ніяк не виходило проте головне знайти однодумців а далі діло піде. Однодумців знайшов у Львові брати Піхи та їх кузен Славко) + Ростик Бабич такою вийшла наша команда-експедиція. Визначились з маршрутом та датами ми з нетерпінням чекали день «Х». І ось, він настав , зустрівши львівську діяспору і розмістивши їх на ночівлю ми були готові. Ранок 8 березня зустрів нас дощем і думками про мандрівку. Вирушили автобусом з Івано-Франківська до Верховини, прибувши на початкову точку повороту на Буркут ми завмерли в очікуванні місцевого транспорту. Назар , як людина відповідальна дізнався, що зранку з Верховини до Шиберного їздить чудо-бус. Тож почекавши десь зо 2 години на зупинці , ми зрозуміли що світ жорстокий і прийдеться добиратись ніжками , але то не біда адже по дорозі мали змогу спостерігати таку близьку кожному з нас річку. Пройшовши кілька кілометрів нам пощастило і нас підібрала автівка яка везла туристів до с. Дземброня, добрались повільно, але весело. Інфо: По графіку автобус Верховина-Шибене курсує кілька разів на день 11:00, 15:00 і пізніше, але водії часто коректують графік на свій розсуд, тому розраховувати на нього не варто. На зупинці біля притоки р. Дземброні можна сісти на автобус Шибене-Верховина о 8:00, 11:00, 15:00, графік приблизний. За планом мандрівки в перший день ми мали добратись до туристичної колиби за селом , що успішно і виконали. Колиба зустріла нас туманом і великою кількістю голосів , що долинали звідти. Перша несподіванка: альпіністичний вишкіл на 20 людей плюс близько 10 людей котрі просто святкують 8 березня, і контрольним пострілом місця не має. Оговтавшись від такого калейдоскопу сюрпризів ми почали шукати місце на ночівлю і таки знайшли. Ну прокопчена стріха з дірявим дахом не така вже й погана перспектива, краще ніж на сосні) Розмістившись на горі , почали готувати вечерю та планувати завтрашній день) загалом було весело трохи холодно та мокро. Інфо: Колиба складається з чотирьох кімнат, коридору і великого горища. Одна кімната підтоплена болотом, друга без буржуйки ще одна без стелі, але з можливістю розкласти відкритий вогонь. Для ночівлі в зимку без намету придатна тільки одна кімната в які є буржуйка, але теж в поганому стані. Горище потужно закопчене, але від дощу може захистити. Джерело близько, з дровами важкий трафунок принаймні зимою. Вночі ми мали змогу насолодитись чистим гірським повітрям та дощем крізь панорамний дах колиби) Ранок мав початись о 5 годині, хм смішні ми, звичайно він почався десь по 6 годині) Прокинувшись ми поснідали зібрались та в дорогу) Наш маршрут пролягав через г.Вухатий Камінь і далі на г. Піп Іван. Ну описувати весь підйом не буду , дозволю зазначити, що були і перепади висоти і сніг по пояс і туман, дощ, інколи град ,вітер. Звичайно ми мали грандіозні плани піднятись до Білого Слона , та спуститись до Шибеного і там заночувати. Проте нашим планам не судилось збутись підйом зайняв більше часу ніж ми розраховували . Минувши Вухатий Камінь ми прощолкали стежку і вирішили прокладати свою. Згодом ми зрозуміли , що часу нам бракує так конкретно , зимовий день в горах короткий , і прийняли рішення вертатись до колиби. Але хлопці ми веселі тому вирішили спускатись через г. Смотрич , вирішили – зробили. В процесі спуску народилась думка спробувати заночувати в Дземброні зважаючи на наш стан в розвідку відправили найдостойніших – Ростика та Тараса. Решта групи використала спуск на фото та відео-спогади. Ну є щастя на землі 2 ніч ми зустріли в затишній теплій , сухій, кімнатці. Стомленні , мокрі, холодні і голодні ми зготували вечерю , та провели вечір за гарними розмовами. Неділя – підйом 5 ранку , знаю Ви посміхнулись прочитавши це , але я здивую Вас дякуючи кузену Славкові встали вчасно. Поснідавши та спакувавшись – вперед додому. Звичайно у нас був план - від с. Шибене курсує автобус і ми хотіли на нього встигнути але ….. )) Прибувши на зупинку ми запізнились на ранковий рейс ,а чекати на обідній якось не хотілось. По знимкувались біля місця проведення ВПП(в) Черемош 2009-2011 рр. ми рушили далі. Близько 15-ти км під веселим березневим дощем і ми на трасі) Дорога додому завжди швидка. Івано-Франківськ зустрів нас так само , як і проводжав дощем. Інфо: В будь яких походах в гори варто мати контакти рятувальних служб. Ми мали контакти Верховинськаї КРС (тел. (03432)-21941, 21971, моб.: 096 3724400 Кобилюк Василь) і Рахівської КРС (тел. (03132) 2-10-13, 097 304 59 59 Мойсюк Михайло.) Підсумовуючи розповідь про нашу мандрівку дозволю собі сказати , що нехай ми і не підкорили Білого Слона , але воно того вартувало, кожен з нас повертався з усмішкою на обличчі ,та спогадами у серці. Від себе хотів подякувати хлопцям за мандрівку було класно незважаючи ні нащо. Сніг це теж вода ![]() Доброго Вітру! Ілля Гончаров - допис Назар Піх - інфо, фото |
8 квітня 2013, molfar | Переглядів: 3300 |
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сторінку як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись, чи ввійти на сторінку під своїм ім`ям.
#1 написав: Lana Wayne |
9 квітня 2013 09:31
ICQ: 309868109

![]() |
ууу, цікаво! До останньої хвилі у морі берегтиму присягу воді! |
Інформація
"Гості" не можуть коментувати дану новину.