Традиційний «Чорноморський бал» цього року пройшов у трішки незвичному форматі. Добре це, чи погано оцінювати, власне, тим, хто там був. Для решти ж пропоную невеличку хронічку того передсвяткового вечора.

«Де ваше запрошення?», - зовсім не привітно промовив до мене незнайомий кримезний чоловік, коли я ледве протиснувся між галантними дамами та кавалерами і таки потрапив у середину Львівського будинку вчених. «І Вам доброго вечора», відповів я… Думки, про те, що тут комусь потрібні Чорноморці, довелось залиши на вулиці. Та це вже історія.

Львівський «Бал Святого Валентина» (такою була офіційна назва дійства) успішно завершився близько 23 години, 13-го лютого. Протягом усього вечора, понад 250 гостей насолоджувались непересічним інтер’єром Львіського будинку вчених, чудовою живою музикою та турботою організаторів, а саме куреня УСП «Чорноморські хвилі», ГО «Інститут громадського лідерства» та спортивно-танцювального клубу «Рондо».

Бал пройшов у найкращих традиціях імпрез такого роду. Різноманітна танцювальна програма чергувалася з конкурсами та майстер-класами. Окрім танців, гості мали можливість побавитись, познимкуватись і, навіть, подивитися на моделей у сукнях одного з львівських будинків моди. Щоправда показ був далеко не найкращим, і виглядало на те, що відбувається він радше для пташки аніж для презентації одягу. Проте приємно вразив танцмейстер, який не давав гостям нудьгувати ніхвилини. Не обійшлося і без визначення короля та королеви балу. Тут все було чітко і організовано. Вони були першими кого Хвильки пригощали своїм, традиційним на вигляд, але завжди по-іншому смачним, тортом, який, до речі, був чи не єдиним елементом і нагадуванням про їхню там присутність.

Окрім синьо-білих стрічок на сукенках хвиль, я чомусь помічав якесь відчуття повинності на їхніх обличчях. А стернова, більш ніж половину вечора, своєю поведінкою нагадувала бунчужного на таборі ;) Мабуть, це і була головна відмінність цьогорічного балу від попередніх. Очевидно, що заради грандіозності, довелось пожертвувати отим дружнім пластовим настроєм, що зазвичай панує на Чорноморських балах. В суботу, ж відчував себе трохи чужим серед кількох сотень жителів нашого міста, що прийшли собі розважитись. Пластунів, серед яких, було не так вже й багато. Та все ж, думка моя (і ще кількох людей) є суб’єктивною і не обов’зково правильною.

Як би там не було, я щиро вдячний усім ЧХ за їхні старання! Все було чудово, і я переконаний, що набутий досвід, Вам не зашкодить. Ще раз вітаю Вас з минулим Днем Святого Валентина! Буде любов – буде все!