Єдина Країна! Единая Страна!
закрити

Хто ми є

Пластовий курінь «Чорноморці»
«Чорноморці», як курінь старших пластунів був організований 1926 році. Патроном куреня є Святий Миколай чудотворець, покровитель всіх мореплавців.
Головною діяльністю «Чорноморців» в Україні є організація і проведення крайових, окружних й станичних таборів, вишколів та акцій. Більшість членів куреня є інструкторами з практичного мореплавства та водного мандрівництва.
Детальніше...
Пластовий курінь «Чорноморські хвилі»
16 Курінь УСП "Чорноморські хвилі".
41-ий курінь УПС "Чорноморські хвилі".
Детальніше...


Про нас

Чорноморці в інтернеті

Офіційна курінна сторінка Чорноморців
Перейти...

Дописи і звіти

Читати дописи і звіти з наших таборів і акцій
Перейти...

Додати новину

Учасники можуть додавати новини на сторінку
Перейти...

Про ПЛАСТ

Дізнатись більше про ПЛАСТ і скаутинг в Україні
Перейти...


Опитник

Що на нашій сторінці потрібно найбільше розвивати і удосконалювати

Форум
Галерея
Чат
Публікація новин
Дизайн
Все ОК smile

Повідомлення

Останні коментарі

Від SMAUH в новині:
95 річниця підняття українського прапора на флоті
Від prosto Ljybcja в новині:
4.8.3. Вишкільний Курс Провідників Морського Пластування (ВКПМП).
Від Jack Sparrow в новині:
Куреню «Чорноморці» вручили морський кортик військово-морських сил ЗС України
Від prosto Ljybcja в новині:
5 березня 1950 р..
Від Emerytura в новині:
Свято Святого Миколая
Від adramelech в новині:
Куреню «Чорноморці» вручили морський кортик військово-морських сил ЗС України
Від SMAUH в новині:
Куреню «Чорноморці» вручили морський кортик військово-морських сил ЗС України
Від compo в новині:
ПРО100ЛІТО 2013: ніщо нам лихо, ні пригоди…
Від compo в новині:
Історія віндсерфінгу від початку - до наших днів
Від SMAUH в новині:
Їх звали Чорні Шлики
Від SMAUH в новині:
СКР-112. Як це було.
Від SMAUH в новині:
Зустріч Чорноморських Хвиль з членкинею куреня з діаспори.

Хто онлайн

Зараз на сторінці:
Користувачів: 0
Відсутні.
Роботів: 0
Відсутні.
Гостей: 34
Всього: 34

Недавно тут були:
adramelech alekhan
cousin Hubert D3BIHKA
Emerytura Handalf
heilga Jack Sparrow
kosu4ka KriLaN
Lana Wayne Lunatka
molfar os
prosto Ljybcja respect
Russel4 SMAUH
TT Wind


Кубок України зі спортивного туризму (водного) «Карпатське ралі» 

Друк

Місце проведення змагань – річки Свіча та Мізунка, с.Вигода, с.Мислівка, Долинського району, Івано-Франківської області.
Дата проведення – 28-30 березня 2008 року.
 
     Близько десятої ранку 28 березня синя «Газелька» з симпатичним причепом, повним всякого добра, типу катамаранів, каяків і решти в тому стилі, виїхала з «Галавтосервісу» на Стрийську трасу та попрямувала в сторону м.Долини Івано-Франківської області. Всередині сиділи Пеле, ТТ, Чеська та Галушка, які їхали на відкритий Кубок Львівської області з водного туризму, а також на автобусній зупинці Розвадів до компанії приєднався Петро Садовий, який, як це не дивно, прямував туди ж. Решта – Івась, Ляна, Ромко Кінах мали через певні особисті обставини доїхати того ж дня ввечері, а Чук, Ґоґа, Андрій Шупер і Поль – наступного дня зранку.
     Екіпаж в неповному складі (точніше, перша закидка екіпажу) прибув на місце (полянку, на якій ми стояли і минулого року) в обід, і одразу ж розчаровано помітив, що води в ріці не так вже і багато, як того би хотілося, а деякі «кам’янисті» місця дуже навіть не пророкували цілі непоранені шкіри нашим катамаранам. А тут ще й Горобець (тренер турклубу «Аргонавт-Манівці») підлив олії в вогонь: «Ну, ви ж бачите, що тут твориться... Ми звідси геть їдемо, на Прут, там має бути багато води і є гарний водоспад для тренувань, бо тут нема що робити». Ми трохи повагалися, порадилися з мудрими людьми і таки залишились на місці. Кубок Львівщини, як-не-як.
То ж треба розтаборовуватись...
     Поки Галушка з Чеською складали Шуха, хлопці натягували тент. Домовленість була така – дівчата складають катамаран і одразу ж ідуть на воду «випробовувати трасу» – їх Юрко закидає на місце початку довгої гонки, і вони собі сплавляються до табору, в той час, як Пеле їде за ними, фотографує та слідкує, аби чого не сталося. Так і було в реальності, хіба з маленькою корективою – Юрка викликали на партійне завдання – треба було щось завести в Долину – тому дівчат ніхто не фотографував (а шкода, бо ми досить непогано пройшли - жодного разу не сіли на камінь! =). Прийшовши до табору Юля і Оленка переодягнулися, висушилися (вечір видався доволі теплим, тому ми не замерзли), допомогли хлопцям дорозтаборовуватися та готувати вечерю, в той час як капітан команди – ТТ, нас реєстрував. До речі, саме під час реєстрації, ми з приємністю зауважили, що відкритий Кубок Львівщини вже тепер називається Кубок України зі спортивного туризму (водного) «Карпатське ралі» і має таку ж вагу, як і осінній Кубок, що проводиться на Південному Бузі.
     Ввечері приїхала «підмога», то ж ми досить швидко завершили всю роботу, яка «висіла», повечеряли та сіли обговорювати завтрашній день. Знали – буде важко, бо команди суперників досить сильні, але ж ми чудово розуміли, що приїхали сюди вчитися... Ну і посплавлятися для задоволення, звичайно, також. То ж багато не балакали (дивно, до речі, як то нам так вдалося =) і в десятій годині пішли спати, бо були дуже змучені, а ще планували наступного дня прокинутись в сьомій ранку...
     Злісний Івась так довго і нудно нив під наметом, щоб ми нарешті встали, що просто не давав можливості більше спати, то ж не було вибору – треба було вилазити.
Була 7.15.
     Поки розрухались, помились, одягнулись, поснідали, відвідали відкриття змагань, подивились на людей, себе показали, повернулись в табір, підпомпували катамарани, заштопали каяки))), наготували гідрокостюми, провели невелику майстерку на тему: «Малювання сажею з маслом на старій футболці номерів команд для кожного плавзасобу», вже прийшов час їхати на старт, то ж Ляна пішла до суддів (от-така вона в нас крута), а ми залишили Петра і Шупера в таборі вболівати за нас, закинулись в машину та поїхали на місце. На момент нашого прибуття туди вже вся поляна була встелена плавзасобами на будь-який смак та заробітну плату (наприклад, катамарани однієї тернопільської команди зроблені ними вручну нагадували човни якихось вікінгів – абсолютно не вписувались в загальну картину, могли би і посоромитись, хоча вони не з тих, хто переймається думкою інших, і з тих, хто взагалі рідко думає, але це так, ліричний відступ), більшість пройшли технічну перевірку і чекали, що їх нарешті «осідлають» і вони вирушать у далекі краї довгої гонки.
     Першими стартували каяки. Нашим каякером був Пеле, бо Поль виступав за команду КРСу. За ними відчалили четвірки (ТТ, Івась, Чеська і Галуха), і замикали гонку двійки – Чук і Ґоґа.
     Загалом пройшли непогано, правда в Юрка були невеликі проблеми з юбкою до каяка – йому довелось кілька разів зупинятися та зливати воду зсередини, але він ні разу не кільнувся, і це дуже добре! Щодо четвірки, то команда «згреблася» досить добре і катамаран буквально лише двічі сів на камінь так, що треба було вилазити з нього, щоб його зрушити з місця.
     По цьому етапу мав бути ще один – переправа, але його з різних причин було відмінено, та наша четвірка таки спробувала себе. Що це було – складно пояснити, ми самі толком не зрозуміли прикладне застосування цієї штуки, але річ досить цікава – є шнурок, натягнений під кутом до річки, треба гребти на катамарані, потім зачепитися карабіном чалки за цей шнурок, відкласти весла і плавзасіб мав би сам прибитися до берега. Далі команда вискакує на сушу, перший член екіпажу переправляється по шнурку на протилежний берег, тоді за ним таким же способом йде другий, третій, а до четвертого чіпляють спаскінець, який з іншої сторони прикріплений до катамарану і ті троє, що на другому березі, перетягають їх (тобто четвертого і катамаран) до себе. От-така-от нескладна схемка, а якщо ще додати туди купу шнурків та вузликів незрозумілого походження та застосування, то взагалі веселуха виходить. Але нічого, якось справились.
     По закінченню першого дня змагань Юля з Галушкою, Чук, Поль та Ґоґа пішли в табір, а решта – ті, що ще не були на воді – Ляна, Шупер, Кінах та Петро, а також Івась з ТТ сплавлялись далі. Ми ж в той час грілися, сушилися та готували вечерю – смажили курячі лапки. Їжа вийшла, звичайно, просто суперова, ми були дуже ситі; радісно обговорили сьогоднішній день, порозповідали небилиці біля вогню, придумали, як можна вдосконалити наші катамарани ))), потім відпустили ТТ ненадовго на збір представників команд, а коли він повернувся, то почули наші результати, залишилися цілком задоволеними ними і пішли спатки, бо наступного дня...
     Бо наступного дня ми прокинулись в 6.00, адже вже в 10.00 треба було бути на старті, а це близько сорока хвилин їзди на машині з місця розтаборування, але ми не планували туди після гонки повертатись, то ж треба було все зібрати, спакувати, поскладати...
     Виїхали за двадцять десята і близько пів одинадцятої були на місці – то ТТ так, щоб нас підігнати, сказав, що все починається в 10.00, насправді ж старт був в 11.00, тому ми собі ще мали час, щоб обдивитися поріжок, такий милий і зовсім не страшний, придумати стратегію його обходження...
     Загалом ця коротка гонка була складнішою за довгу хоча б тому, що Мізунка – кам’яниста річка, було дуже багато каменів, підводних і надводних – досить цікаве місце для тренувань техніки проходження перешкод. Ми її пройшли без особливих проблем, не рахуючи невеликий конфліктик, який виник із екіпажем тієї команди, у якої саморобні катамарани. Їхня четвірка, бачте, вирішила обігнати нашу саме в тому зливі, де навколо була мілина, то ж поміщався там лише один катамаран. Як виявилось, це був ні наш, ні їхній...
     Прибувши на фініш, ми ще трохи померзли, зачекали Петра та Ляну, які йшли на двійці поза заліком, попрощалися з Чуком, Ґоґою, Полем та Шуперком, які поїхали додому, тоді Галушка, Чеська, Івась та Петро сіли на четвірку і погребли далі, толком і не домовившись з машиною, де вона нас підбере. По дорозі тренували заходити в улова та бочки.
     Як це не дивно, але ми з машиною таки здибалися, добрі люди для нас вже приготували зупку та канапки, то ж ми лише переодягнулися і смачно поїли. По тому кілька хвилин відпочили, пофотографувалися, спакувалися і вирушили додому, на рідну Погулянку.
     А там якраз був концерт панк-гуртів. Народ тяжко розумів, хто ми такі, і що нам взагалі потрібно... Але нам і не треба їх розуміння.
Бо ми на своїй хвилі.
На хвилі водного туризму...
=)))

П.С. ТТ з нами додому не поїхав. Він залишився чекати результати.
А як тільки дізнався, одразу ж нам подзвонив.
Шосте місце в загальному заліку.
Як на мене, досить непоганий результат для людей, які вперше беруть участь у такого роду змаганнях. Ще й з такими суперниками...


Підготувала:
Оленка Галушка
  31 березня 2008,  Halushechka
 (голосів: 1)
  Переглядів: 2991
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сторінку як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись, чи ввійти на сторінку під своїм ім`ям.

Інформація


"Гості" не можуть коментувати дану новину.

Нові повідомлення на форумі

Останнє повідомлення 14 липня 2014 14:55 adramelech
Останнє повідомлення 14 травня 2014 10:28 Jack Sparrow
Останнє повідомлення 24 березня 2014 14:03 Marichka
Останнє повідомлення 17 лютого 2014 05:54 Lana Wayne
Останнє повідомлення 16 січня 2014 11:23 Lana Wayne
Останнє повідомлення 2 січня 2014 04:21 one gog
Останнє повідомлення 5 листопада 2013 14:22 Jack Sparrow
Останнє повідомлення 17 червня 2013 20:27 Emerytura
Останнє повідомлення 6 червня 2013 04:26 martyshko
Останнє повідомлення 1 червня 2013 11:54 heilga

Хмарка міток

Потрібний для переглядуFlash Player 9 або вище.

Показати всі мітки